Олександр Сугоняко
> Актуальне > Мораль і економіка

Мораль і економіка

Версія для друку

Пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з Олександром Сугоняко, президентом Асоціації українських банків


____________________

Більшість сучасних економістів вважають, що не варто приділяти духовно-моральним факторам в економіці великої ролі. Як Ви вважаєте, чи є ці чинники насправді вагомими для економічного успіху?

Вони є визначальними.

Матеріаліст Маркс «відкрив» економічні закони, які діють, як і закони Ньютона, невідворотно. Тож мораль ні до чого. Деякі сучасні економісти, навіть нобелевські лауреати, йдуть тією ж, богоборчою, стежкою. Цей їхній висновок підтверджений бізнесовою практикою в Україні і не тільки: саме аморальні люди успішні в бізнесі.

Там, де діє людина, в будь-якій сфері, духовно-моральні фактори були, є і будуть визначальними. Моральна людина задля прибутку не буде нищити довкілля, продавати фальсифікат ближнім, втягувати своїх партнерів у кредитну кабалу… А аморальна буде руйнувати суспільство, світ і буде виправдовувати свою раціональну діяльність такими «теоретичними» положеннями економістів-матеріалістів.

Яким чином формується доброчесність менеджерів у бізнесі, державних інституціях? Це вплив його родини, школи, університету чи корпоративної культури бізнесу, де він працює?

Як і в інших сферах життєдіяльності людей: наслідування, мавпування, мімезіс (як у Тойнбі), тобто все йде з «голови» родини, школи, корпорації чи країни. Який власник бізнесу, чи власник держави, така й доброчесність у колективі чи народу… Є виключення, коли людина йде проти прикладів «голови».

Автори бестселера «Чому нації занепадають» стверджують, що причиною успіху Європи були сильні державні інституції. Однак інші вчені, такі як нобелівський лауреает Вернон Сміт, доводять, що саме соціальні фактори, зміна цінностей народу Європи після перекладу Біблії на мову народу та винайдення друкарського станка стали рушійною силою економічних змін. Що Ви думаєте з цього приводу, що було первинним?

На мій погляд, вчорашні економічні успіхи Європи, безумовно, визначалися тими християнськими цінностями, які протягом століть матеріалізувалися в соціальних структурах її країн. І сила європейських держав виростала з відповідного соціального потенціалу.

Проте проголошені християнські цінності в історії Європи далеко не завжди підкріплювалися християнськими ж принципами дії. Звідси випливають сучасні проблеми і Європи і світу. І України.

Як Ви особисто прийшли до розуміння, що Біблія правдива? Адже за часів СРСР наполягали, що Бога немає…

Не знаю, наскільки слово «розуміння» тут підходить. Якось дав я одному справжньому кандидату фізико-математичних наук текст псалма з Біблії, не пам’ятаю вже якого, щоб він прочитав. На наступний день чую від нього: «Читав цілий вечір і нічого не зрозумів».

Грубо кажучи, є розум голови, — там місця для Бога немає, і розум серця, — тут є. Можна бути по-земному мудрим, але ця мудрість нічого для мене не варта. Мудрість серця, мудрість Сковороди чи Псалмів для мене і є справжньою мудрістю. Головою має керувати таке мудре серце, а не навпаки. Якщо керує голова, то рано чи пізно керувати буде плоть, земне, а отже — смертне.

Чи варто викладати біблійні закони економіки в школах і університетах? Адже раніше в українських освітніх закладах вивчали Закон Божий?

Що таке біблійні закони економіки, якщо ми не знаємо, що таке економіка? У Аристотеля є економіка і хрематистика. Те, що сьогодні в світі називається економікою, у нього називалося інакше: наука про те, як заробляти гроші — хрематистика. А під економікою він розумів науку про створення суспільно корисних продуктів і послуг.

Щодо вивчення Закону Божого в школах… Я б тут добросердно порадився зі Григорієм Савичем Сковородою. Тут важливо не про цінності говорити, а про принципи дій. Я чую про європейські цінності, а дії, що їх супроводжують, часто не те що не християнські, а антихристиянські. А наш принцип, викарбований у серцях українських (хоч і засипаний сміттям світовим) говорить, що не можна досягати благих цілей бісівськими засобами.

Треба вчити дітей ставити добрі, високодуховні цілі, як і прості, житейські і треба вчити їх досягати ці цілі моральними засобами, в цьому силовому полі добра. Так я розумію підхід до викладання основ християнства в школі. Я говорю про підхід. Навіщо говорити дітям про Христа? Говорити треба для того, щоб вони діяли по-християнськи. А історія нам залишила багато прикладів аморальних дій, що прикривалися християнською риторикою.

Які аргументи Ви наводите тим, хто вважають, що християнство не має змісту, це пережиток минулого. Чи є докази, що виконання Десяти Божих заповідей дає позитивний ефект для суспільства і в наш час?

Бог — пережиток минулого! (Гомеричний сміх.) Той, Хто створив час, став пережитком свого творіння — часу?! «Той Хто створив вуха — не почує», «Хто створив очі — не побачить» нашу глупоту…

Тих, що вважають пережитком Бога, ніякі аргументи не переконають у протилежному. Може, й не треба. Я сам був атеїстом. Допитував якось я духовну людину, що таке духовне. І ніякі його аргументи і факти мене не задовільнили. Мій розум не задовільнили.

А серце щось відчувало і примушувало мене його мучити тими запитаннями. В серці кожної людини живуть ці знання про духовне, хоч засипані брудом цього матеріального світу в більшій чи меншій мірі. «І біси вірують та тремтять». Такий вибір їхній. Ну, а «я не Бог, і грішу, я, знову ж таки, не біс, і каюсь», як писав Г. С. Сковорода.

Про позитивний ефект Божих заповідей. Колись один з сьогоднішніх «успішних» бізнес-політиків пояснював, чому вони (колишні комсомольці і завбазами) були успішними: ми не були обтяжені виконанням Божих заповідей і тому кинулися робити гроші без моральних гальм. «Не бреши», «не кради», «не убий», «не чини перелюбу», — відкидання цих заповідей у всій суспільній ієрархії зруйнувало наше суспільство.

Суспільство злодіїв і брехунів мають очолювати найкращі злодії і найкращі брехуни. У нас так і є. Навпаки, в суспільстві, в якому Божі заповіді є нормою суспільної поведінки, саме найдостойніші, найдоброчесніші будуть служити суспільству на всіх рівнях ієрархії.

Українці не довіряють банкам. Як вважаєте, чому? Які наслідки цього явища для країни? Як можна збільшити рівень довіри?

А якщо банкіри перетворилися у лихварів, які душать процентами, штрафами своїх ближніх, а то й просто крадуть їхні гроші через банкротство їхніх банків під прикриттям НБУ, органів «лівосуддя», влади в цілому, хто за таких умов буде їм буде довіряти? Банкіри перетворилися на узаконених лихварів, а не партнерів для українських господарів. НБУ — у брехуна. Як їм можна довіряти?

Простір довіри треба творити заново. Ми цьому надскладному питанню триденну конференцію в минулому році у Львові присвятили. Для мене ясно, що духовним камертоном цього простору довіри може бути лише Євангеліє.

Як вважаєте, в Україні інститут аудиторства прижився? Адже, якщо навіть компанії великої четвірки підтверджують звітність збанкрутілого банку, то рівень довіри до незалежних експертів теж падає.

Чим далі світ відходить від Христа, тим ближче він до людиноненависника. Чим далі світ відходить від правди, тим більше він заплутується в павутині облуди, говорячи сучасною мовою, — фейків, і стає рабом людиновбивці, який і є батьком брехні. А для України ідея правди є своєрідним «категоричним імперативом» національної етики і пронизує історію українського духу з часів Київської Русі. Нам треба засновувати суспільні інституції, і аудиторскі в тому числі, будувати державу на «наріжному Камені», а не на фейках.

Як відновити довіру до компанії чи партнерів, коли були випадки неправди, нечесних операцій?

«Блажен муж, що не йде на раду нечестивих», — що ще тут можна сказати? Нечесним людям у завтрашньому українському суспільстві має бути так, як у сьогоднішньому живеться людям чесним. Тоді все буде добре.

Над чим варто зосередитися освітянам і науковцям у формуванні нового морального світогляду майбутніх економістів?

На тому, що призначенням господарської діяльності є творення суспільно-корисного продукту і послуги, а не зиск. Розумієте, якщо місією виробників ковбас є заробити на споживачах ковбас, то рано чи пізно вони будуть їсти фальсифікат. Якщо місією банкіра є заробити на грошах, що дані в борг, то рано чи пізно він вимотає з вас душу…

Людство має створити нову систему економічних координат, в яких визначальним вектором буде продукування суспільно корисних продуктів і послуг. А з цієї доброї мети випливають і принципи діяльності — моральні.

Бесіду вела Ольга Романенко,

кандидат економічний наук, доцент кафедри фінансового аналізу і аудиту КНТЕУ,

член Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки України

Мій Facebook


Останні новини

Книги О.Сугоняка