Олександр Сугоняко
> Актуальне > Добродіям-громадянам в Україні сущим

Матеріали

Добродіям-громадянам в Україні сущим

Версія для друку

Добродіям-громадянам в Україні сущим

Ми, українці, бачимо, що Батьківщина наша руйнується. Ми, українці, знаємо, що це робиться так званою владою. Ми також усвідомлюємо нашу відповідальність і вину за таку «владу». І у нас є розуміння, що політичною  МЕТОЮ українського суспільства на найближчі 1-3 роки  є  забезпечення  приходу до влади добро-діїв замість зло-діїв. Духовне джерело такої зміни влади – в моральній революції українського суспільства, що розпочалася на Майдані Гідності і продовжується.

 В цьому тексті моє сприйняття того, що відбувається з нашою країною,  моє розуміння її стану, його причин, моє  бачення того, яка сила може вивести Україну на шлях життя. Це прояв мого духу і мислі в тотожному їм вчинку, їхнє звучання. Наскільки воно чисте, наскільки  наближене до істини? Чи суголосне її звучання Вам, адже наші свідомості по-різному сполучаються з Небом і Землею? Чи вважаєте Ви, що цей текст варто поширити? Якщо так, то я буду вдячний за розміщення цього тексту на Ваших сторінках в соцмережах  та іншим чином, а також – за Ваш відгук.  

  Добродіям-громадянам, в Україні сущим 

1. Чому не живемо, а вмираємо? Ми, українці, здебільшого тільки удаємо, ніби живемо, імітуємо життя в своїй-не-своїй хаті. В ній вороженьки правду побороли, осміяли і силу, і волю. Чому у нас «хата» не своя, не Українського народу? 

2. «Без Бога ні до порога!» Тому що зневір’я у власних силах. Розгубленість. Навіть відчай. Це стан душі, яка не відає, не знає Бога. Це душа, що замкнулася у земній реальності часу і простору, у тимчасовому, у тлінному. Це стан душі, що не відає виміру Духовного, Вічного. Як наслідок – знесилення, нездатність народу опиратися ворожим силам, пасивність етнічної маси української людності, тієї німотної більшості, що мовчить, молиться і платить… за своє нищення. Бич Божий над нами. І то закономірно, бо «без Бога ні до порога». Буттєвою, а не тією, що лише удає своє життя, є нація, яка приймає духовну енергію з Вічного і нею живе тут, на Землі.  

3. Пробудження – через еліту. Духовне пробудження народу, перетворення його в Українську націю – це таке ж диво, як і друге народження людини. Його без дії Духа Святого не буває. Відповідає за це перетворення Українська доброчинна творча меншина, тобто українці, які в своїй сродній суспільній праці відповідальні не лише за себе, свою сім’ю, а й за Україну, як Самостійну Державу. Національне пробудження напівсонного народу йде від цих його власних будителів, що навернулися до Бога. Синергія правдивих результатів їхньої духовно-інтелектуальної праці зі свідомою працею громадян розвертає суспільство до гідного життя.  

4. Осердя Української нації – ДОБРОДІЇ. Не весь народ забамбулений олігархичним теле-зомбо-ящиком та інтернетом, що наповнені брехнею і спокусами. І не всі керуються дрібними резонами природнього розуму, цим божком поцейбічної реальності, який схиляє їх до вибору «меншого зла». Адже в духовному вимірі це означає відвернення України, її люду від Полюсу Добра, Правди і поєднання з полюсом зла. Є в Україні люди, які керуються совістю і чесним мисленням. Це вони не обирають собі і Україні на «виборах» «менше лихо», відаючи, розуміючи, що зло злу – більше меншому не супротивне, що від зла добра не дочекаєшся.  

Обираючи у 1999 році Президента України між Кучмою і Симоненком, 970 тисяч громадян проголосували проти обох, не гідних цієї посади. Це 3,4% виборців. У 2010 році, вибираючи на цю посаду між Януковичем і Тимошенко, так вчинили вже один мільйон сто тисяч громадян. Це – 4.4% виборців. Ці люди і відають, і знають, що садити в крісло керівника держави зло-дія і брехуна – те саме, що садити за кермо автобуса п’яницю і наркомана, щоб він якось довіз свій електорат до наступних виборів. 

Українських громадян, які з ПРИНЦИПОВИХ, духовно- інтелектуальних причин, керуючись совістю і честю не обирають владу «меншого зла» для себе і України, я називаю ДОБРОДІЯМИ. Вони є живим осердям Українського народу. Ознакою зрілості і мудрості людини є її здатність розрізняти добро і зло в духовній сфері та справджувати це відання своєю добро-дією в тутешніх, земних справах.   

5. «Уряд» пропонує нам «менше зло» і в економіці. Тепер влада «меншого зла» організувала такі ж «вибори» для українців вже в економіці. Керівник «уряду» пояснює, що він, хоч і не хоче, але змушений вибирати між дефолтом і зростанням ціни на газ для населення. Говорить, що і перше, і друге є бідою для України, але «меншою бідою» є  вищі ціни на газ. При тому він не обіцяє, що «більшої біди», тобто дефолту, не буде. На українців очікують наступні збільшення ціни на газ, як умова отримання кредитів МВФ для обслуговування державного і гарантованого державою зовнішнього боргу, бо інакше – дефолт. Так «уряд» примушує українців власними коштами фінансувати власний фінансовий голодомор, який вже настав для десятків мільйонів громадян. Україна все сильніше затягується «урядом» у чорторий фінансової кабали, а звільнитися від неї в майбутньому, за такої «урядової» економічної політики, стає практично неможливим.   

6. «Влада» не бачить добра для України. Люди у «владі» «не розуміють» що є добром для Українського народу в економічній галузі. Вони розуміють своє «добро»: «законно» оббирати людей, суспільство, державу підвищенням цін на життєво важливі товари і послуги; «законно» «зачистити банки», а потім тягнути з них кошти населення, підприємств, державних органів; обкладати всілякими поборами середній клас, економічно активних громадян, грабуючи і виганяючи їх з країни… Вони пояснюють все це вимогами кредитора – МВФ, а не «урядовою» руйнівною економічною політикою. За цих умов фінансовий крах, ймовірно, настане вже у 2021-2022 роках, коли народу і Державі доведеться, за умов фінансового голоду, за борги розраховуватися його базовими активами, включаючи землю.    

7. ДОБРОМ для Українського народу і Держави є ЗВІЛЬНЕННЯ УКРАЇНИ ВІД БОРГОВОЇ КАБАЛИ протягом найближчих років і відновлення втраченого економічного суверенітету Держави. Це необхідна умова дієвих, докорінних змін на добро в житті українського суспільства. Таке звільнення є ДОБРОМ для України як цілісності. Досягнення цієї мети відповідає інтересам українських громадян, суспільства, Держави і тому є їхнім завданням. 

Для громадян-добродіїв є неприйнятним абсурдний «вибір» між дефолтом та ростом ціни на газ, і нині вже непомірної. Є неприйнятним абсурд сплати цих горезвісних 23,5%  зростання ціни, тому що ця сплата є для «влади» ЗНАКОМ згоди українців на подальше збідніння, на невідворотний рух країни до дефолту і банкрутства, на власну ФІНАНСОВУ МОРОВИЦЮ. Пам’ятаючи замучених голодом українців, я вірю, що від добродіїв, які винесли для себе урок з нашої національної трагедії 1933 року, такого ЗНАКУ, врешті решт, «влада» не отримає.

8. Сьогодні суспільству необхідно примусити «владу» робити ДОБРО. Чи буде існуюча «влада» добровільно працювати на цю добру мету?   – Ні, не буде, бо не зацікавлена і не здатна. Суспільству треба ПРИМУСИТИ теперішню владу олігархів робити необхідні йому підготовчі політичні і фінансово-економічні кроки для звільнення країни від боргової залежності. І  почати від кроків, найочевидніших і найпростіших – відмінити зростання ціни на газ, відновити переговори про це з кредитором, організувати розробку  економічного механізму звільнення України від кредитної кабали із залученням вчених і практиків під контролем суспільства. Серед політичних кроків – прийняття Закону про вибори, який би виключив вплив грошей на їх результати. 

ПРИМУСИТИ її дуже не просто. Дуже. «Влада» знає і визнає лише силу. Організаційне єднання добродії в дії на спільну справу і є тією силою, якої вона зачекалася. Цією ж силою, як дасть Бог, згодом і змінимо її. У цьому суспільному борінні, рухові до доброї мети і народяться, проявляться добродійні лідери, майбутні Народні депутати, міністри, справжня українська еліта різних сфер буття країни. 

9. Джерело сили суспільства в Духові Майдану. Дух Майдану був протилежний духу зла, який  уособлювався в свідомості громадян з владою зло-чинця Януковича. Чесноти спонукали людей на опір його владі і на досягнення перемоги над «більшим злом». Перемогли. Але замість однієї голови змія  виросла друга, – з тодішньої «опозиції» Януковича. Суспільне життя потребує  організаційного єднання української добродійної творчої меншини, відсутність якого на Майдані дала негативний результат. Вироблення нею моральної і мудрої громадянської позиції стоїть на порядку денному суспільства, як умова суспільно-політичної дії на досягнення спільної мети в політиці, а потім і в економіці. Зрозуміло, що наступні «вибори Президента України», то ніякі не вибори і не Президента України. За цих умов ці і наступні парламентські вибори можуть стати дієвим інструмент для проявлення добродіїв і їх організаційного оформлення.  

Природньо, що нашими принципами дії у рухові до цих перемог є Християнські принципи, а методи приходу до влади добродіїв є законними, демократичними, через вибори. Якщо ж наші політичні вороженьки виберуть шлях беззаконня, то мусимо бути готовими і до такого виклику, не змінюючи своїх принципів.  

З віри, мислення і відповідної доброї дії постає Духовно-Інтелектуальний Майдан. Розуміння цього і Дух попередніх Майданів дають силу діяти. 

10. Що Україна померла, то тільки так здається. Українська нація прагне БУТИ, її громадяни-добродії прагнуть гідно жити на власній українській землі, у «своїй хаті», у мирі з іншими народами. Це їхні невід’ємні права та інтереси. Ніким не від’ємні! І їхній обов’язок!  

Звільнення України від боргової кабали, повернення їй економічної самостійності є необхідною умовою розвороту суспільства від вимирання до БУТТЯ. Це завдання усіх добродіїв-громадян: вірян і священиків,  працівників культури, освіти, бізнесу, економістів, правоохоронців – усіх, хто відає і розуміє його суспільне і загальнодержавне значення. Відновлення економічної, а отже і політичної самостійності України вимагає гідність, честь громадянина і розуміння кренделів «уряду» навколо боргів. До цього зобов’язує нас Майдан Гідності, який не закінчився, який продовжується в наших душах і наших вчинках. Зобов’язують приклади наших Лицарів Духу,  від княжих часів до Майдану Гідності. 

Виходячи з моєї громадянської позиції, керуючись Християнськими принципами, насамперед – совістю:   

- привертаю увагу Народних депутатів, які приймали Декларацію про державний суверенітет, а також Акт проголошення Незалежності, Конституцію України, економістів і юристів, працівників газового ринку, всіх громадян-добродіїв до того, що «уряд»

порушив  Конституцію і Закони України, бо перетворив Державний і гарантований державою борг на боргозалежність Держави, чим призвів до втрати нею економічної самостійності, замість того щоб її забезпечувати (ст. 116 Конституції України), а також він   

підвищив економічно не обґрунтовано, адміністративно і асоціально ціни на газ для населення, прикриваючи ці свої зло-діяння фразою про ринок, не надаючи громадянам реальної можливості обирати поставщика газу (без чого ринкових відносин не буває);   

- не платитиму 23,5% росту ціни на газ, відкидаючи з релігійних, філософських, економічних та політичних міркувань абсурдний «вибір» «меншого зла», а отже і «вибір» між дефолтом та підняттям ціни на газ для населення;  

- не вибиратиму з тих же міркувань на наступних виборах добродія Президента України серед кандидатів, які відомі українському суспільству як зло-дії, бо серед зло-діїв добро-діїв немає і бути не може; 

- працюватиму над створенням умов об’єднання українських громадян-добродіїв для встановлення в країні добро-дійної, а не зло-дійної влади. 

Своє призначення вбачаю у пробудженні українських громадян до духовно-інтелектуального, політичного і економічного боріння за досягнення спільної доброї мети, яке виявить добродійних лідерів  суспільно-політичного життя у всіх регіонах країни – лідерів, які  гідно очолять творення ДОБРОЧИННОЇ  УКРАЇНИ. 

Олександер Сугоняко, 

Народний депутат України (1990-1994 роки), Заслужений економіст України, 

Президент Асоціації українських банків (1993-2018 роки).       


11 грудня 2018

       

Книги О.Сугоняка


Останні новини